Хмельницький портал

Можливість знати більше.

Годинник з боєм, що грає мелодію «Проскурівського вальсу», з'явився на вежі кінотеатру «Планета» у 2004 році, тобто рівно через півстоліття після її побудови. Музичні дзвони годинника не справжні, їх звучання відтворює електроніка...

пт.19042019

Оновлено:02:31:03 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна Новини Топографія

Новини

Заремби вулиця

Розташована в мікрорайоні Ружична, який до 1981 р. був окремим селом. До 1981 р. вулиця носила ім'я Космодем'янської - комсомолки-партизанки, Героя Рад. Союзу. Після приєднання Ружичної до Хмельницького міськвиконком вирішив змінити назви вулиць, що повторюються, на інші. Від того року вулиця носить ім'я В. Заремби.

Заремба Владислав Іванович (1833-1902) - укр. композитор, піаністі педагог. Народи вся у Дунаївцях, навчався музики у А. Коципінського в Кам'янці-Подільському. З 1862 р. викладав гру на фортепіано і хоровий спів у Києві. Автор багатьох романсів та пісень на вірші укр. та польських поетів (у т.ч. понад ЗО - на вірші Т.Шевченка), п'єс "Реве та стогне Дніпр широкий", "Думка-шумка", "Прощання з Україною" та інших, відомої обробки для голосу і фортепіано популярної пісні "Дивлюсь я на небо".

Залізняка вулиця

Вулиця у масиві багатоповерхової забудови мікрорайону Озерна. Виникла у 1990 р.

Залізняк Максим (1740 - р. смерті невідомий) - один із керівників народного повстання - Коліївщини 1768 р. Запорізький козак, соратник Івана Ґонти. Очолив загін гайдамаків і виступив проти польської шляхти, був по-зрадницьки схоплений рос. військами і відправлений на довічну каторгу в Сибір.

Заболотного Академіка вулиця

Розташована в мікрорайоні Ружична, який до 1981 р. був окремим селом. До 1981 р. вулиця мала назву Гвардійська. Після приєднання Ружичної до Хмельницького міськвиконком вирішив змінити назви вулиць, що повторюються, на інші. Від того року вулиця носить ім'я академіка Заболотного.

Заболотний Данило Кирилович (1866-1929) - укр. мікробіолог, епідеміолог, акад. АН СРСР (з 1929 р.), акад. АН України (з 1922 р.), Президент АН України (1928-29 рр.). Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського (Одеського) та медичний факультет Київського університету. У 1894-95 рр. працював лікарем у Кам'янці-Подільському. В 1898 р. організував першу в Росії кафедру бактеріології. В 1924-28 рр. - професор Військово-медичної академії у Ленінграді. Один з основоположників вітчизняної епідеміологічної науки. Під час перебування у Кам'янці збирав відомості з історії та існуючих епідемій на Поділлі, які використав у наукових працях і для розробки методів профілактики та лікування епідемічних хвороб.

Залізнична вулиця

Розташована в масиві приватної забудови мікрорайону Гречани. Пролягає вздовж вул. Волочиської та залізниці (звідси й назва вулиці) Волочиського напрямку, від вул. Колгоспної до західної околиці міста, Вулиця сформувалася та отримала свою назву ще за часів існування приміського села Гречани, яке в 1946 р. було приєднано до Проскурова.

Жукова Маршала вулиця

Розташована в мікрорайоні Ружична, який до 1981 р. був окремим селом. До 1981 р. вулиця носила ім'я Калініна - рад. та парт, діяча, голови ЦВК СРСР. Після приєднання Ружичної до Хмельницького міськвиконком вирішив змінити назви вулиць, що повторюються, на інші. Від того року вулиця носить ім'я Маршала Жукова.

Жуков Георгій Костянтинович (1897-1974) - рад. військовий діяч, Маршал Рад. Союзу, чотири рази Герой Рад. Союзу. 4 березня 1944 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням маршала Г. Жукова розпочали Проскурівсько-Чернівецьку операцію, під час якої було визволено Проскурів (25 березня 1944 р.).

Заводська вулиця

Пролягає від привокзальної частини міста (від вул. Горького) до території м'ясокомбінату (вул. Гайдара). Вулиця є головною магістраллю району "за цукрозаводом" (колишній масив Новий План №1). Виникла наприкінці XIX ст. згідно з планом забудови міста від 1888 р., назву отримала від розташованого на вулиці цукрозаводу. До 1966 р. завершувалася одразу за заводом, а далі, за перехрестям з пров. Піонерським, йшла вулиця Піонерська. В 1966 р. вул. Піонерську об'єднали з вул. Заводською, внаслідок чого остання збільшила свою довжину майже у два рази.

Заводська, 55. Цукрозавод. Найстаріше з діючих промислових підприємств міста. Його історія починається з Чорноострівської цукроварні, що належала поміщикові Пшездецькому. В 1889 р. цукроварню придбав проскурівський купець Соломон Маранц. Він демонтував її обладнання та перевіз його до Проскурова, де поблизу залізничної станції побудував новий цукрозавод, який почав діяти з 1891 р. Підприємство С. Маранца довгий час було найбільшим у Проскурові - на ньому на початку XX ст. працювало 470 робітників. З перших років рад. влади завод було націоналізовано та на деякий час передано в оренду Червонокозачій дивізії, а з 1924 р. включено до складу цукротресту. Під час Великої Вітчизняної війни підприємство було частково зруйноване, відновило роботу з 1945 р.

Заводська, 53. Комбінат хлібопродуктів. В 1892 р. на місці теперішнього комбінату купець С. Маранц (власник цукрозаводу) спорудив перший у місті паровий борошномельний млин. В 1949 р. цей млин був об'єднаний з круп'яним млином (став до ладу в 1908 р. на вул. Старобульварній, нині - Свободи) у млинкрупкомбінат. Тоді ж на базі борошномельного млина розпочалося будівництво нових виробничих корпусів. В 1950-х роках підприємство мало назву крупзавод № 14, а коли до нього приєднали базу "Заготзерно" та побудували кукурудзокалібрувальний завод, воно отримало теперішню назву. Нині комбінат здатний за добу переробляти 300 тонн зерна та виготовляти 100 тонн комбікорму.

Заводська, 163. М'ясокомбінат - став до ладу в 1932 р. В 1999 р. на виробничих площах м'ясокомбінату створене підприємство "М'ясний двір Поділля".

Житня вулиця

Розташована в мікрорайоні Книжківці, який до 1981 р. був окремим селом. До 1981 р. - без назви.

Завадського вулиця

Одна з найдавніших вулиць міста, пролягає нижче вул. Кам'янецької (від вул. Проскурівського підпілля до вул. Гагаріна). Виникла у тій частині міста, яка у XVIII - на поч. XIX ст. вважалася околицею і називалася Завалля. Назва походить від місця розташування цього району "за валом", що колись оточував давній Плоскирів. Землі Завалля довгий час використовувалися міщанами як городи і лише із середини XIX ст. почали забудовуватися, а єдина вулиця, що кружляла серед одноповерхових будинків цього району, отримала також назву Завалля. Старожили розповідали, що "славилася" та вулиця непролазною багнюкою, а собак було стільки, що через це успадкувало "народну" назву Собачого провулка, бо кляті пси пошматували одяг не одного перехожого. На початку 1930-х рр. вулицю перейменували на Радянську, а з 1982 р. - на честь Завадського.

Завадський Михайло Адамович (1828-1887) - укр. композитор, музикальний педагог і піаніст. Народився в с. Михайлівці (нині Ярмолинецький р-н). Працював учителем співу в Києві та Кам'янці-Подільському. Автор понад 500 творів, пов'язаних переважно з укр. темами, зокрема, опера "Марія", 4 запорізькі марші, 2 рапсодії, 12 думок та ін.

Житецького вулиця

Розташована в мікрорайоні Ружична, який до 1981 р. був окремим селом. До 1981 р. вулиця носила ім'я Свердлова - рад. партійного та держ. діяча. Після приєднання Ружичної до Хмельницького міськвиконком вирішив змінити назви вулиць, що повторюються, на інші. Від того року вулицю перейменували на честь 325-річчя Возз'єднання України з Росією (святкувалося у 1979 р.). У 1991 р. вулиця отримала ім'я П. Житецького.

Житецький Павло Гнатович (1836-1911) - український філолог, лінгвіст, автор численних праць з українського мовознавства, літератури та фольклору. Деякий час проживав і працював у Кам'янець-Подільському.