Хмельницький портал

Можливість знати більше.

У січні 2015 року - 55 років створення Хмельницького футбольного клубу "Динамо"

ср.18102017

Оновлено:03:09:09 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна

Статті

Хмельницького Богдана вулиця

Розташована у східній частині міста в масиві приватної забудови мікрорайону Ближнє Ракове. Виникла у 1930-х рр., перша назва - Провулок Ракове №3. У 1946 р. перейменована на честь Б. Хмельницького.

Хмельницький Богдан (Зиновій) Михайлович (1595-1657) - укр. політичний діяч, гетьман України, керівник Визвольної війни укр. народу 1648-54 рр. проти польсько-шляхетського гноблення. Чисельні військові походи Б. Хмельницького безпосередньо пов'язані з нашим краєм.

Вперше джерела фіксують появу гетьмана на теренах сучасної Хмельницької області на початку серпня 1648 р., коли він на чолі козацької армії, пройшовши Остропіль, підійшов до околиць Старокостянтинова. Звідти армія Б.Хмельницького відходить знову на схід, але до середини вересня зосереджується під Пилявцями. Саме тут, 21-23 вересня відбулася знаменита Пилявецька битва, яка закінчилася повним розгромом польської армії. Від Пилявець козацьке військо рушило до Старокостянтинова, де на старшинській раді було прийняте рішення продовжити похід до Львова.

Наприкінці травня 1649 р. польське військо, порушивши перемир'я, вторглося у південно-східну Волинь. Довідавшись про це, Б.Хмельницький вивів свою армію через Стару Синяву, Пилявці, Старокостянтинів, Базалію під Човганський Камінь (нині - Теофіполь), де зупинився табором більше ніж на тиждень. Тут до нього прибуло кримське військо хана Іслам-Гірея, і 10 липня об'єднана армія виступила у похід до Збаража.

У травні 1651 р. гетьман з військом перебував в околицях Меджибожа-Пилявець, звідки зробив стрімкий перехід до околиць Зборова, і далі - під Берестечко.
Наступного року армія Б.Хмельницького у червні робить спробу здобути Кам'янець, але оскільки у гетьмана не було облогових гармат, він був змушений зняти облогу міста.

У 1653 р. Б. Хмельницький двічі побував у південно-західній частині Поділля. У червні українське військо, пройшовши через околиці Кам'янця, зупинилося на Орининському полі, звідки подалося до Городка, де стояло табором, але подальший похід на Галичину гетьман вимушений був припинити у зв'язку з незадоволенням козацьких мас. Відступ на схід проходив через Чорний Острів - Меджибіж. В жовтні - грудні, під час Жванецької кампанії, Б.Хмельницький зробив свою ставку в околицях Гусятина. В той час під Жванцем були блоковані 40 тис. польського війська, але після укладання польсько-кримської угоди Б.Хмельницький змушений був зняти блокаду та вирушив у дорогу через Сатанів, Городок, Меджибіж, Летичів і далі до Києва.

Востаннє Б. Хмельницький побував у нашому регіоні у серпні-вересні 1655 р., коли на чолі українсько-московського війська з'явився під стінами Кам'янця-Подільського. Облога міста тривала з 14 серпня до 3 вересня. Звідси військо вирушило до Львова.

Враховуючи історичний зв'язок Б. Хмельницького з подільським краєм, 16 січня 1954 року вийшов Указ Верховної Ради Української РСР: "На ознаменування історичної події - 300-річчя возз'єднання України з Росією і відзначаючи заслуги перед українським і російським народами видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького, Президія Верховної Ради Української РСР постановляє: перейменувати місто Проскурів у місто Хмельницький, а Кам'янець-Подільську область - в Хмельницьку".