Хмельницький портал

Можливість знати більше.

Незважаючи на сьогоднішню назву «Хмельницький», сам видатний гетьман ніколи у нашому місті не бував. Але містечко Плоскирів у 1648-1657 роках неодноразово опинялося у центрі протидії козацьких та польських військ...

пт.26052017

Оновлено:02:08:57 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна

Статті

Чорновола В'ячеслава вулиця

Пролягає вздовж залізниці, від мікрорайону Новий план №2 (від перехрестя з вул. Маршала Красовського) до східної околиці міста (мікрорайон Ракове). Вулиця існує з моменту виникнення поселення Плоскирів, як заміська частина дороги на Летичів, яка з початку XIX а. мала назву "Поштова дорога на Летичів". У перші роки XX ст., на виїзді з міста за хутором Раковий, були засновані літні табори для військ проскурівського гарнізону, від чого вулиця отримала назву Табірна. Наприкінці 1950-х роках на вулиці розпочинається розбудова великих індустріальних підприємств (ремонтний завод перетворюється на завод "Трактородеталь" - нині машинобудівна компанія "АДВІС", будується підприємство всесоюзного значення - завод трансформаторних підстанцій, виникає завод залізобетонних конструкцій), і вже з 1966 р. вулицю перейменували на Індустріальну. В 2000 р. за ініціативою керівника машинобудівної компанії "АДВІС" І. Дунця вул. Індустріальну перейменували на честь В. Чорновола.

Чорновіл В'ячеслав Максимович (1938-2000) - укр. політ, діяч, журналіст, учасник дисидентського руху з середини 1960-х років. У 1967 р. випустив у самвидаві збірку "Лихо з розуму" про судові процеси над укр. дисидентами. В 1970-72 рр. і 1987-89 рр. редактор самовидавного "Українського вісника". Був ув'язнений за політичними мотивами в 1967-69 рр., 1972-79 рр., 1980-87 рр. Співзасновник Укр. Гельсінської спілки (1988 р.), народний депутат України з 1990 р., в 1990-92 рр. - голова Львівської обласної ради, з 1992 р. - голова Руху. Як народний депутат, голова Руху та кандидат у Президенти України неодноразово відвідував Хмельницький, де мав зустрічі з представниками влади та народу.

Чорновола, 24. ВАТ "Хмельпиво". Одне з найстаріших підприємств міста. До наших днів збереглися промислові та службові споруди 1901 р., старовинний парк. Традиції Хмельницьких пивоварів сягають глибини століть. Ще в "Інвентарі Плоскирівського староства 1775 року" можна знайти відомості про плоскирівських ремісників-броварів, а від 1797 р. - повідомлення про одне з перших пивоварних підприємств міста. Протягом XIX ст. кількість пивоварень у Проскурові то збільшувалася, то зменшувалася. Так, у 1881 р. в місті працювали три пивоварні, а вже у 1884 р. лише один пивоварний завод, який незабаром взагалі припинив існування. В 90-х роках XIX ст. Проскурів залишився без власної пивоварні. На цей факт звернув увагу доволі відомий на Поділлі пивовиробник Леон Генріхович Кляве. В 1898 р. Кляве подав заявку до міської думи з клопотанням про продаж йому земельної ділянки на Новому Плані №2, навпроти вокзалу, для будівництва нового пивзаводу. Отримавши п'ять десятин землі, Кляве одразу розпочав будівництво підприємства, і вже наприкінці 1901 р. завод випустив першу продукцію. Досить швидко пиво нового заводу здобуло визнання у споживачів, а в липні 1909 р. на Всеросійській виставці пивоваріння у Санкт-Петербурзі завод Кляве був відзначений за найкращий ячмінний солод. У 1910-х роках на підприємстві працювало 46 робітників та вироблялося щорічно до 150 тис. відер пива. В радянські часи пивзавод був націоналізований і став головним підприємством галузі в області. З 1993 р. завод перетворено на ВАТ "Хмельпиво", яке успішно продовжує та примножує славні традиції пивоваріння.

Чорновола, 31. ВАТ "Хмельницькзалізобетон". У 1956 р. на основі промислово-будівельної бази, що була розташована вздовж залізниці на вул. Заводській, був заснований завод з виробництва промислового залізобетону. В 1959 р. територія заводу значно розширилася - до нього приєднали цех збірного залізобетону з бетонно-розчинним вузлом, складом цементу, арматурною та механічною майстернями на вул. Індустріальній, 31. Саме за цією адресою розташувався адміністративний корпус заводу, який у 1970 р. отримав назву - завод залізобетонних і будівельних конструкцій. У 1994 р. підприємство перейменовано на ВАТ "Хмельницькзалізобетон".

Чорновола, 88. АТ Машинобудівна компанія "АДВІС". У 1929 р. на виїзді з міста у напрямку передмістя Ракове була організована Проскурівська машинно-тракторна станція (МТС), від якої й взяла початок нинішня машинобудівна компанія "АДВІС". При МТС діяла велика майстерня з ремонту двигунів, що дало можливість у 1949 р. перетворити машинно-тракторну майстерню у ремонтний завод (капремонт тракторних та автомобільних двигунів). У 1958 р. підприємство перейменовується на завод "Трактородеталь" і стає спеціалізованим підприємством-монополістом у СРСР з виготовлення деталей механізму газорозподілу до тракторних двигунів. У 1972 р. "Трактородеталь" перейменовано на завод тракторних агрегалв. Того ж року при заводі створено галузеве конструкторське-технологічне бюро по пневмокомпресорах - головне в галузі компресоробудування. В 1974 р. на підприємстві створені виробничі потужності та розпочато випуск пневмокомпресорів для двигунів. Таким чином, Хмельницький стає провідним центром виробництва та конструювання тракторних компресорів у СРСР. У 1990 р. завод тракторних агрегатів перетворено у машинобудівну компанію, якій надано назву - "АДВІС" (тобто: Агрегати, Двигуни, Інструменти, Сервіс). Сьогодні це одне з найбільших машинобудівних підприємств області, яке виготовляє мінісільгосптехніку, кормозбиральні комбайни, традиційні агрегати до тракторних двигунів та пневмокомпресори тощо.

Чорновола, 120. ВАТ "Укрелектроапарат". У 1957 р. було розпочато будівництво заводу трансформаторних підстанцій - підприємства електромашинобудування всесоюзного значення, а вже через два роки завод випустив першу продукцію. В 1975 р. на базі заводу трансформаторних підстанцій створено Хмельницьке ВО"Укрелектроапарат", яке стало провідним у країні за виробництвом силових трансформаторів для залізничного транспорту і трансформаторних підстанцій. В 1976 р. підприємство нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Чорновола, 122. Возовий госпіталь Західного оперативного командування (див. - вул. Госпітальна).