Хмельницький портал

Можливість знати більше.

Козирем кращого проскурівського ресторану «Слон» довгі роки був оркестр з 18 сліпих музикантів. Відвідувачі спеціально приходили послухати їхнє віртуозне виконання і замовляли хоча б склянку чаю, якщо не могли собі дозволити більш розкішної вечері...

сб.24062017

Оновлено:02:33:49 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна

Статті

Шевченка провулок

Розташований у центральній частині міста. Прокладений згідно з планом забудови міста від 1888 р., деякий час існував як безіменний провулок. На початку 1920-х років отримав назву на честь Т. Шевченка.

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) - класик української літератури, поет, художник, громадський діяч, автор безсмертних творів: збірки поезій "Кобзар", поем "Гайдамаки", "Катерина", "Сон", "Наймичка"та ін. Восени 1846 р. у складі археологічної комісії побував на Поділлі. Почалося з того, що 21 вересня співробітник Київської тимчасової Археографічної комісії художник Тарас Шевченко отримав розпорядження Київського, Подільського та Волинського генерал-губернатора Д. Бібікова виїхати в різні місця цих губерній для збору відомостей про історичні пам'ятки, могили, кургани, народні перекази, пісні, пов'язані з ними, опису старожитностей, виявлення різних історичних документів та малювання древніх храмів. Одержавши свою місячну платню, художник виїхав на Поділля. Маршрут з Києва до Кам'янця-Подільського пролягав через Білу Церкву, Липовець, Брацлав, Могилів-Подільський, Яришів, Лелївці, Курилівці, Сцибори-Рахновецькі. 2 жовтня Т. Шевченко вже був на місці, бо саме цим днем датується лист-розпорядження Подільського єпископа Арсенія про сприяння художникові у виконанні покладеного на нього доручення, а 3 жовтня викладач міської гімназії Петро Чуйкевич записав до альбому Тараса Григоровича три народні пісні: "Пливе щука з Кременчука...", "Зійшла зоря із вечора...", "Ой, Кармелюче, по світу ходиш...". У Кам'янці-Подільському Т. Шевченко пробув не більше тижня, але враження від перебування на Поділлі позначилися на деяких творах Великого Кобзаря. Передусім, в поемі "Варнак" та в однойменній повісті, в яких прототипом головного героя вважають Кармалюка. З Кам'янця-Подільського Т. Шевченко повертався до Києва іншим шляхом - їхав по поштовому тракту Ярмолинці - Проскурів - Меджибіж - Летичів - Новокостянтинів -Хмільник - Бердичів - Житомир. Враховуючи відстань між поштовими станціями на цьому тракті, можна припустити, що Т. Шевченко не лише зупинився в Проскурові на короткий відпочинок, а й заночував у нашому місті.

Де ж знаходилась поштова станція, яку обов'язково мав відвідати Тарас Григорович, проїжджаючи по Кам'янецькій? Якщо подивитися на план Проскурова 1824 року, то видно, що приблизно між нинішнім "Дитячим світом" та підземним переходом, була довга кам'яна споруда. За деякими свідченнями, саме тут, в районі перехрестя поштових доріг на Кам'янець і Летичів (нині вулиці Кам'янецька та Проскурівська), і розташовувалася поштова станція, де подорожуючі мали можливість поміняти коней, відпочити та заночувати. А ось чому Т.Шевченко не залишив згадки про зупинку в Проскурові, відповідь проста. Справа в тому, що пожежа 1822 року знищила все місто: і стару дерев'яну церкву, і старі будівлі, і міські архіви, тому Тараса Григоровича, виходячи із завдань Археографічної комісії, навряд чи могло щось зацікавити в Проскурові.