Хмельницький портал

Можливість знати більше.

18 лютого 2015 р. - 105 років з дня народження Хаскеля Мойсейовича Сандлера (1910-1983) - художника-живописця, графіка, який народився у м. Проскурів

сб.24062017

Оновлено:02:33:49 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна

Статті

Дубове

ДУБОВЕ - cвій родовід веде від колишнього урочища, що розташовувалося на берегових схилах річки Кудрянки за два кілометра на південь від околиці Проскурова. Поблизу урочища був дубовий гай, від якого воно й отримало свою назву...

ДУБОВЕ - cвій родовід веде від колишнього урочища, що розташовувалося на берегових схилах річки Кудрянки за два кілометра на південь від околиці Проскурова. Поблизу урочища був дубовий гай, від якого воно й отримало свою назву. В першій половині XIX ст. проскурівська управа вирішила більш ефективно використовувати свої заміські землі для поповнення міського бюджету й ініціювала побудову на Кудрянці двох ставків та млинів - в урочищах Ракове та Дубове. Отак з'явився млин та став Дубовий, а поруч виник хутір Дубовий. Хутір входив у межі міста, а дерев'яний млин належав до міських маєтностей.

 

У 1889 р. вище хутора і ближче до міста було завершено спорудження військового містечка, де розташувався 35-й драгунський Бєлгородський полк. Від того часу хутір здебільшого почали називати — передмістя Дубове. Від залізничного переїзду, який іменувався Поштовим, до військового містечка проклали вулицю, яка отримала назву Бєлгородська. В ті часи у Дубовому мешкали переважно військові - спершу кавалеристи царської армії, а з 20-х рр. XX ст. — Червоні козаки. Так, у 1938 р. цивільного населення тут було всього 219 осіб. Від давніх будівель військового містечка збереглося до наших днів чимало споруд, які легко впізнати за характерною червоною цеглою. Це, здебільшого, житлові помешкання (будинки на вулицях Купріна, Городовикова, Гастелло та інших). Безперечно, найпомітнішою спорудою, що збереглася від минулого століття, - є храм Андрія Первозванного. Побудований у 1904 р., він був освячений на честь Св. Миколая Чудотворця та виконував функції полкової церкви Бєлгородського полку. З перших днів радянської влади храм зачинили, а згодом стали використовувати як спортзал. Богослужіння було відновлено лише у 1991 р. Колишня полкова церква стала соборним храмом Андрія Первозванного Хмельницького єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату.

В 1922-39 pp. в казармах Бєлгородського полку частково розташовувалися підрозділи 1-ї Запорізької дивізії Червоного козацтва (вони також розміщались в міських казармах, що в 1892 p. побудовані вздовж залізниці біля переїзду на Дубове). У 1940 р. на базі 1-го кінного корпусу Червоного козацтва створили мотомеханізований корпус, а 1-у Запорізьку дивізію Червоного козацтва перейменували в 32-у кавалерійську дивізію. Але до цього у 1929 р. в Проскурові встигли увічнити червонокозачу дивізію, перейменувавши на честь 10-ї річниці її заснування вулицю Бєлгородську на Червонокозачу. Правда, у 1992 p. назву Червонокозача скасували на Козацьку.

У 50-60-х pp. XX ст. Дубове значно розширилося. Тут побудували 2-е військове містечко для військовослужбовців 17-ї гвардійської Єнакієво-Дунайської орденів Червового Прапора і Суворова мотострілецької дивізії, що прибула до міста на постійне місце дислокації у 1956-57 pp.

До історії мікрорайону можна додати ще чимало цікавих фактів. Ось лише один із них. 1910 року саме у Дубове був збудований перший у місті централізований питний водогін, який складався з двох свердловин та насосної станції й забезпечував потреби військових. У самому ж Проскурові водогін з'явився набагато пізніше - у 1929р.

 

Церква 46-го Дніпровського полку (нижче - сучасний вигляд)