Хмельницький портал

Можливість знати більше.

У 1765 році чисельність населення Плоскирова (нині Хмельницький) складала близько 1 тисячі мешканців. При тому у Плоскирові існували цехи кушнірський з кравецьким, ткацький з шевським, ковальський з бондарським...

сб.19082017

Оновлено:10:42:18 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна

Статті

Грушевського вулиця

Розташована у центральній частині міста. Прокладена згідно з планом забудови міста від 1824 р. й мала першу назву - Комерційна,яка пов'язана з тим, що вздовж вулиці були виділені земельні ділянки під забудову для заможних верств населення міста (переважно промисловців та купців, які займалися "комерцією"). До наших днів збереглися деякі особняки від забудови кінця XIX -поч. XX ст. - будинки № 68 (будинок 1905 р., в якому нині розташовується обласний літературний музей), № 84 (колишній будинок промисловця М. Шильмана), № 90 (будинок графині Бінецької), № 95 (двоповерховий особняк із баштою). Після встановлення радянської влади, з 1921 р., вулиця носила ім'я діяча міжнародного комуністичного руху Рози Люксембург. У 1991 р. перейменована на честь М. Грушевського.

Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934) - український історик, організатор української науки, політичний діяч. Голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка, автор ряду розвідок та статей з історії України та фундаментальної праці "Історія України - Русі" в 13 книгах. У березні 1917 р. був обраний головою Української Центральної Ради. У лютому 1919 р., виїжджаючи з України за кордон, біля трьох днів перебував на станції Проскурів.

Грушевського, 68. Обласний літературний музей. Відкритий у 1993 р. як музей 0. Купріна та літераторів Хмельниччини (на правах відділу обласного краєзнавчого музею). З 2005 р. отримав статус обласного літературного музею, має три зали, експозиція розповідає про письменників, поетів, публіцистів минулого та сучасності, імена яких пов'язані з Хмельницькою областю (Смотрицький, Шевченко, Глібов, Купрін та ін.). Одноповерховий будинок музею споруджено у 1905 р.

Грушевського, 74. Триповерховий житловий будинок, на верхній частині якого можна прочитати "1927-1928, імені Х-ї роковини Жовтня". Це одна з перших споруд, побудованих після встановлення радянської влади. Квартири в ньому отримали парлйні та військові керівники міста.

Грушевського, 84. Одноповерховий особняк початку XX ст. (нині в ньому магазин зброї "Байкал"), належав одному з найбагатших промисловців міста М. Шильману, який володів солодовим заводом (нині хлібозавод на вул. Шевченка), фабрикою столярних виробів (нині - меблева фабрика), друкарнею "Порядок" та маслобойнею.

Грушевського, 85. Триповерховий будинок, який відомий серед старожилів як "Будинок акторів". Побудований у 1930-х роках для працівників культурно-освітніх установ. Тут, на першому поверсі, у квартирі № 9 з 1946 по 1965 рр. жив укр. композитор, диригент, один із перших заслужених артистів республіки (отримав звання в 1930 р.) Микола Іванович Радзієвський. Навчався Радзієвський у Московській консерваторії, працював диригентом у театрах Росії та України, був членом правління музичного товариства ім. Леонтовича, Всесоюзного товариства музикантів. Після 1945 р. працював у Проскурівському театрі ім. Петровського завідувачем музичної частини та диригентом. На будинку № 85 на честь М. Радзієвського встановлена меморіальна дошка.

Грушевського, 90. Одноповерховий особняк, побудований на початку XX ст. графинею Бінецькою. Колись цей будинок оточував кований паркан та чудовий розарій. В 1924 - 1927 рр. тут мешкав командир Першого кінного корпусу Червоного козацтва 0. Городовиков.

Грушевського, 95. Один із найоригінальніших особняків старого Проскурова, двоповерховий, із баштою, побудований на початку XX ст. Тут з кінця 1920 р. протягом двох десятиріч перебував штаб 8-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва. У післявоєнні роки в будинку тривалий час розташовувався обласний комітет з телебачення і радіомовлення, нині розташований один з відділів УМВС.

Грушевського, 99. Державний архів Хмельницької області (ДАХО). В 1990 р. обласний архів, який розташовувався у Кам'янці-Подільському, перевели до Хмельницького у новозбудоване 9-ти поверхове спеціалізоване приміщення. У Кам'янці-Подільському була створена філія ДАХО, в якій на збереженні залишились давні (до 1917 р.) документи. Але, після пожежі 2003 року, яка сталася в одному зі сховищ Кам'янецького архіву (вогнем було знищено понад 110 тис. справ), фонди, що вціліли, були перевезені до Хмельницького. Таким чином, на сьогодні у ДАХО зберігається понад 2 млн. 250 тис. одиниць зберігання (документи, кіно-, фото-, фоно-, відеодокументи тощо).