Хмельницький портал

Можливість знати більше.

У Проскурові народився Святослав Федоров (1927-2000) - видатний лікар-офтальмолог, який створив науково-технічний комплекс "Мікрохірургія ока".

ср.26072017

Оновлено:09:20:43 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна

Статті

Гагаріна вулиця

Розташована у центральній частині міста. В XIX ст. була складовою частиною Бульвару (з 1880-х років Старобульварна вул.), який прокладений згідно з планом забудови міста від 1824 р. У 1926 р. Старобульварна вул. була розбита на три частини, одна з яких отримала назву пров. Медведівський (нині - вул. Червоноармійська), друга - вул. Дзержинського (нині - вул. Свободи), а за третьою залишилася назва Старобульварна. 12 квітня 1961 р. вулиця перейменована на честь першого в світі космонавта Ю. Гагаріна.

Гагарін Юрій Олексійович (1934-1968) - перший у свіл космонавт, Герой Рад. Союзу, полковник. 12 квітня 1961 р. здійснив перший в історії людства космічний політ навколо Землі на кораблі "Восток".

Гагаріна, 3. Олексіївське реальне училище (нині а міськвиконком). У 1900 р. було прийняте рішення про організацію в Проскурові реального училища. Тут же, на вул. Старобульварній, розпочалося будівництво двоповерхової споруди нового навчального закладу. В 1904 р. основна частина будівництва була завершена, і 1 червня відбулося урочисте відкриття Проскурівського реального училища, яке на честь спадкоємця престолу Цесаревича Олексія отримало почесне найменування Олексіївське. Училище мало 6-річний курс навчання і давало "реальну" (від лат. "really" - дійсне) середню освіту з технічним нахилом. На перших порах навчалося біля 120 дітей, але після появи всіх класів нараховувалося до 300 учнів. У роки громадянської війни 1917-20 рр. учбовий заклад працював нестабільно, часом реалісти не закінчували повного курсу навчання. Серед останніх випускників училища був майбутній український письменник Микола Трублаїні (1907-1943), автор широко відомих творів "Лахтак" та "Шхуна "Колумб". З перших днів радянської влади реальне училище припинило своє існування. Наступні роки його приміщення займала школа, пізніше - парл'йні та комсомольські установи, а з 1986 р. - міськвиконком.

Гагаріна, 4. Палац урочистих подій. Двоповерховий особняк у стилі бароко, одна з найкрасивіших старовинних споруд міста. Побудований у 1903 р. і належав одному з проскурівських лікарів. З початку першої світової війни будинок перейшов у державне військове відомство, і з 19 липня 1914 р. в ньому розташувався штаб 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням відомого генерала Олексія Брусілова. З 1921 р. особняк переходить у розпорядження дивізії Червоного козацтва - тут облаштували квартири для командного складу червоних козаків. Так, з 1921 р. по 1937 р. в будинку № 4 жив командир дивізії, згодом командир корпуса, герой громадянської війни Михайло Дьомичев. Одночасно тут були кімнати для гостей, що прибували до проскурівського гарнізону. Свого часу в них зупинялися відомі воєначальники С. Будьонний, К. Ворошилов, Й. Якір, В. Примаков, а також лідер Французької компартії Марсель Кашен (відвідав Проскурів у 1928 р. для зустрічі з підшефною дивізією Червоного козацтва). Після Великої Вітчизняної війни в будинку розташувалася міська дитяча лікарня. З 2001 р. приміщення після капітального ремонту зайняв Палац урочистих подій.

Гагаріна, 7. Філармонія. Один із найкращих куточків вул. Гагаріна - невелика площа на перетині з вулицею Кам'янецькою, яку прикрашають пам'ятник Богдану Хмельницькому і, безумовно, велична споруда обласної філармонії. У другій половині XIX ст. на цьому місці був величезний пустир, який носив цілком офіційну назву - Кінна площа. Тут у ярмаркові дні продавали коней, вози, брички, кінську упряж та інший відповідний інвентар. На початку XX ст., після перенесення торгівлі конями в район Фельштинського переїзду (нині - місце переходу через залізничні колії дорогою на речовий ринок), на Кінній площі був влаштований лісозагопвельний склад, а згодом вона поступово забудовується переважно одноповерховими будинками. Нового вигляду площа набула у 1960 р.: на перехресті вулиць Фрунзе (нині і раніше - Кам'янецької) та Гагаріна завершилося будівництво величної споруди із залом на 750 місць для потреб музично-драматичного театру ім. Петровського. Театр перебував тут понад 20 років та у 1982 р. переїхав у нове приміщення, а будівля на Гагаріна, 7 перейшла у розпорядження обласної філармонії.
Відлік своєї історії філармонія веде з 1938 р., коли одразу після утворення нашої області (22 вересня 1937 р.) у Кам'янці-Подільському (тоді - обласний центр) створюється цілий ряд обласних установ. Серед них і обласна філармонія - концертна організація, завданням якої була пропаганда досягнень музичного та інших видів мистецтва (танець, художнє читання, виконавська майстерність). Перервана війною діяльність філармонії була відновлена в 1945 р., але вже в новому обласному центрі - Проскурові. Установа розмістилася в приміщенні колишнього кінотеатру "Оаза" на вул. Котовського (нині в цьому будинку моно-театр "Кут"). До складу обласної філармонії в ті роки входили естрадно-концертна бригада, капела бандуристів, музичний лекторій, ансамбль музичної комедії, гастрольно-концертний сектор, ансамбль пісні і танцю, ляльковий театр (відокремився як самостійний 1970 р.), духовий оркестр, народний театр.
Хмельницькій філармонії є чим пишатися. Український Державний ансамбль пісні і танцю "Козаки Поділля" - дипломант XII Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України, лауреат численних міжнародних і Всеукраїнських фестивалів і конкурсів. Ансамбль -ровесник філармонії. Заснований колектив у 1938 р. як хорова капела, а у післявоєнні роки під ім'ям "Подолянка" почав завойовувати популярність не лише в Україні та Радянському Союзі, а й у багатьох країнах світу. З 1989 р. ансамбль називається "Козаки Поділля" і є одним із найкращих танцювальних колективів України. З 1991 р. гордістю філармонії став концертний зал органної і камерної музики. Тоді на другому поверсі був обладнаний зал на 200 місць та встановлений орган чехословацької фірми "Ригер-Клос", що стало знаменною подією в культурному житті Хмельниччини. Тепер Хмельницька філармонія - постійне місце Міжнародних фестивалів і конкурсів органної і камерної музики. Гордість філармонії — її артисти. У короткому нарисі не можливо згадати усіх відомих і талановитих, заслужених і народних. Назвемо лише деяких популярних естрадних виконавців, які у різний час працювали у філармонії: Лідія Ротару, Валерій і Антоніна Мареничі (з відомого "Тріо Маре-ничів"), народні артисти України Микола Мозговий, Василь Зінкевич, Микола Гнатюк.