Хмельницький портал

Можливість знати більше.

Перший тролейбус у Хмельницькому вирушив в рейс о 10-й годині ранку 24 грудня 1970 року, тобто 40 років тому. Тоді за єдиним тролейбусним маршрутом "Завод КАТІОН - залізничний вокзал" ходило 12 тролейбусів. Через півроку маршрут було продовжено у Ракове. У 1972 році було відкрито маршрут №2 "КАТІОН - кінотеатр "Сілістра".

пт.26052017

Оновлено:02:08:57 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна Подорожі поділлям Меджибіж - подорож до Середньовіччя

Меджибіж - подорож до Середньовіччя

Якщо шукаєте на Поділлі незабутніх вражень від занурення до історії, то обов'язково відвідайте Меджибіж, невеличке містечко у 38 кілометрах від Хмельницького. Нині маленьке і ніби напівсонне, колись воно було значущим населеним пунктом, який вперше згадується у Іпатіївському літописі у 1146 році, у XVI столітті мав Магдебурзьке право, а для євреїв-хасидів усього світу є місцем останнього земного спочинку засновника їхнього вчення, Баал Шем Това. Але цього разу запрошуємо вас у Меджибіж середньовічного лицарства.

Його втіленням є унікальна фортеця, неприступні стіни якої височать над тим місцем, де зливаються разом ріки Буг та Бужок - власне, тому й місто отримало в давнину назву "Межибіж" - місто "межи Бугами". Саме до місця злиття річок і до підніжжя найвищих фортечних мурів, висота яких тут сягає 17 метрів, приводить нас дорога чи то автобусом, чи то власним автомобілем.

Звідси необтесаною кам'яною бруківкою пішки підіймаємося уверх, і попадаємо на шматочок вулиці, яка зберігає ще й досі атмосферу провінційного, дрімотного Меджибожа на рубежі XIX-XX століття.

Меджибізька вулиця. 49°26'12,79"N, 27°24'37,64"E

Але далі ця вуличка веде нас у глиб віків, до могутньої фортечної брами. Щоб оглянути Меджибізьку фортецю, сюди варто приїхати будь-якої пори року, однак, якщо ви опинитеся тут у серпні, в дні фестивалю "Стародавній Меджибіж" - вам дуже пощастить.

Лицарська вежа. 49°26'12,11"N, 27°24'40,21"E

Адже ви на власні очі побачите, як містечко скидає із себе дрімоту, наповнюється велелюдним гамором, брязкотом зброї та лицарських обладунків, бойовими піснями. І уявляється, що на цей час у старовинних хатах насторожено завмирають примари давніх побожних хасидів і, накрившись талесами, з нетерпінням чекають, поки минеться ота військова навала. А у натовпі войовничих гостей - і закуті у залізо тевтонці та поляки, і азіати у шкіряних обладунках, і слов'яни у гостроверхих шоломах, і шотландці у картатих кілтах, пледах та з дворучними мечами за спиною...

Та не тільки давні і сучасні лицарі відвідували Меджибізьку фортецю. 4 жовтня 1846 року тут, у складі археографічної експедиції, побував видатний мислитель і поет Тарас Шевченко. У пам'ять цієї події у фортеці встановлено меморіальну дошку.

Ліворуч від воріт - величезна вежа, надійний оборонний і спостережний пункт, так звана Лицарська вежа. Піднімемося на його верхівку, аби насолодитися величчю Меджибізької фортеці, яка у 2011 році претендувала на звання одного з семи чудес України. Проминувши кілька ярусів, далі підіймаємося дерев'яними вузькими сходами та містками, і якщо погода вітряна - чуємо, як рипить дерево під ногами. А на спостережному майданчику уявляємо, як тут себе почували вартові, коли він був не засклений, а відкритий усім вітрам.

Краєвид з Лицарської вежі. 49°26'12,11"N, 27°24'40,21"E

Намилувавшись околицями і видом жвавого подвір'я фортеці, спускаємося у двір. Посеред подвір'я височить схожа на готичну цитадель церква - нині діюча церква, освячена в ім'я святого Миколая.

Церква Св. Миколая. 49°26'11,77"N, 27°24'43,47"E

Оглянемо споруди уздовж муру - стайні, кордегардії. Перша з них - музей Голодомору 1932-33 років. Цей музей являє собою масштабну художню інсталяцію з використанням автентичних речей того часу, документів, авторських творів. Створено цю експозицію народним художником України з Хмельницького Миколою Мазуром, а відкрито у 2008 році тогочасним президентом Віктором Ющенком. Ця експозиція справляє глибоке враження, яке запам'ятовується надовго - і, хоч стосується іншого часу, аніж тема нашої екскурсії, оглянути її треба обов'язково.

Музей голодомору 1932-1933 років. 49°26'10,60"N, 27°24'41,39"E

Далі, ліворуч, вздовж муру, як прозоре мереживо або кістяк гігантського створіння, сяють проти неба численними отворами вікон руїни палацу - резиденції гетьмана Миколая Сенявського. Побудували його у 1540 році у ренесансному стилі. Зараз лише в уяві можливо побачити життя його мешканців.

Палац Сенявського. 49°26'11,74"N, 27°24'48,22"E

У XX столітті тут квартирували то військові підрозділи, то маслозавод - а після Другої Світової війни місцева влада дозволила мешканцям селища... розбирати палац на будівельні матеріали. Зараз у палаці повільно тривають відновлювальні роботи - але з певною обережністю всередину таки можна увійти. А також пройти до круглої Офіцерської вежі, з якої відкривається прекрасний краєвид на долину, де зливаються річки...

Краєвид з Офіцерської вежі. 49°26'11,74"N, 27°24'48,22"E

На подвір'ї між палацом і церквою під час проведення фестивалю "Стародавній Меджибіж" розташовується середньовічне наметове містечко Причому право поставити намет всередині фортеці надається лише тим лицарям-реконструкторам, які до найменших деталей відтворюють середньовічний побут, аж до тих страв, які готують і споживають.

Оглядаємо фортецю далі. Ліворуч від напівзруйнованого палацу у одноповерховому будинку - музейні приміщення. Тут постійно експонуються етнографічні та художні виставки: українського одягу, військової уніформи, килимів, та інші... Названі виставки - лише окремі з тих, що експонувалися тут протягом минулого року.

Далі за службовими приміщеннями, ближче до воріт - місцевий краєзнавчий музей, експозиція якого розповідає про життя Меджибожа та околиць від найдавніших часів.

Ристалище та музейний корпус. 49°26'12,93"N, 27°24'45,71"E

По цей бік подвір'я під час фестивалю середньовічної культури розташовується ристалище - майдан для лицарських боїв. Змагання клубів середньовічної реконструкції починаються з поєдинків за турнірною системою і закінчуються бугуртами, у яких сходяться "стінка на стінку" лицарі кількістю від 15 на 15 до... 50 на 50! Тут все по справжньому: обладунки, зброя, удари. Лише діють правила, які забороняють проникаючі удари, а також удари нижче колін, у шию та деякі інші місця. За дотриманням правил та безпекою слідкують маршали турніру, які самі є висококласними бійцями.

А у перервах між боями та після них у фортеці звучить давня автентична музика, а глядачі самі беруть участь у майстер-класах з середньовічних танців. У відкритих горнах розжарюють метал і працюють молотами на ковадлах майстри, а поряд з ними пропонують свій різноманітний крам крамарі. Ще тут на поживу охочих працює середньовічна корчма, а ввечері, коли недавні суперники братаються за столами, по колу йдуть фляги з традиційним "лицарським напоєм", секрет якого ми залишимо у таємниці. Хочете дізнатися, що це таке? Приїздіть до Меджибожа!..

Меджибізька фортеця за минулих 24 години - побачити за 24 секунди

Протяжність маршруту: 38 км від Хмельницького до Меджибожа, 1 км у Меджибожі

Час проходження: 40 хв. автомобілем до Меджибожа, 2-8 годин у Меджибожі

Складність маршруту: легкий

Сезонність: всесезонний

 

 

Також читайте:

Увага, конкурс: «Подорожі Поділлям» - разом з «Київстар»

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Чотири музеї та один театр

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Прогулянка серед скульптур

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Елегії Поділля

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Таємниці сільських храмів

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Поділля в долях диваків і геніїв

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Петлюрівськими місцями Кам'янця

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Стежками Миньковецької держави

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Хмельницький у Проскурові - гетьман у місті свого імені

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Меджибіж - подорож до Середньовіччя