Хмельницький портал

Можливість знати більше.

Перший телевізійний передавач (ретранслятор) у Хмельницькому було встановлено у 1964 році. Телевежі він тоді не мав, а знаходився у Будинку Рад на центральній міській площі.

сб.25032017

Оновлено:01:18:17 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна Подорожі поділлям Стежками Миньковецької держави

Стежками Миньковецької держави

За 55 км від Кам’янця-Подільського в напрямку Вінниці розташоване село Миньківці Дунаєвецького району (48°51'07.33" N. 27°06'05.36" E.) . У 20-50-тих роках ХХ ст. – воно було районним центром. А наприкінці XVII - першій четверті XIX століть – столицею так званої Миньковецької держави. Її заснував реформатор Ігнацій Сцибор Мархоцький (1749-1827 рр.). Сьогодні значно зріс інтерес до цієї особистості. Заодно, ведеться відродження запроваджених ним оригінальних традицій та архітектурних пам’яток, що залишилися після нього. Цим займаються три підприємницькі та одна наукова структури, що вже дало певні результати. В Отрокові влітку та взимку, а у Миньківцях влітку проходять фестивалі та свята, відкриваються музеї, запрацювали агрооселі.

Фото 1. «Подільська Швейцарія» біля Миньковець

Польські поети-романтики у своїх творах називали глибоку долину р. Ушиця «Подільською Швейцарією» (фото 1). На одній з таких Граф Мархоцький і заснував весняну резиденцію Бельмонт (48°51'29.43"N. 27°06’50. 48"E.) - фото 2. На жаль, роки і люди не пощадили її.

Фото 2. Миньківці. Бельмонт з боку Дунаєвець

Проте в центрі села можна відвідати меморіальний музей графа, який створили активісти Центру Мархоцькознавства, що працює в системі Інституту Історії України НАН України (48°50'53.25"N. 27°06'25.70"E.) - фото 3. В його експозиції сотні експонатів, які ілюструють життєвий шлях та діяльність славного миньківчанина.

Фото 3. Миньківці. Музей Мархоцького

Будинок, де розміщений музей, свого часу також служив адмінприміщенням для райвідділів міліції, НКВД, гестапо. У підвалі та цокольному його поверхах дотепер збере-глися камери, а на підвіконнях вишкрябані прізвища в’язнів. 2010 року перед будинком збудовано пам’ятний знак жертвам Голодоморів та політрепресій - фото 4.

Фото 4. Миньківці. Пам’ятний знак жертвам Голодоморів та політрепресій

На середині схилу біля асфальтної дороги, що веде до с. Антонівка, варто зупинитися, щоб попити мінеральної води і оглянути самі Миньківці та краєвиди майже з висоти пташиного польоту (48°50'43.53"N. 27°06'51.07"E.) - фото 5-6.

Фото 5. Миньківці. Джерело

 

Фото 6. Бельмонт з боку Нової Ушиці

Наступним і найголовнішим пунктом маршруту стане с. Отроків Новоушицького району. Тут розташовувалася основна – літня резиденція Графа Мархоцького (48°47'57. 59"N. 27°06'48.65"E.). Спочатку туристи потрапляють до недавно відреставрованого палацу Владислава Старжинського – внука місцевого землевласника, який отримав отроківський маєток після його конфіскації в Мархоцьких - фото 7.

Фото 7. Отроків. Маєток

Новий господар маєтку львів’янин Ігор Скальський запланував надалі облаштувати інтер’єри палацу, прибудинкову територію, відновити водоздравницю, якою прославив це місце ще дядько Ігнація Мархоцького – Войцех.

Фото 8. Отроків. Ворота маєтку Вл. Стадницького

Найсміливішим вже можуть, пройшовши через решітчасті ворота маєтку – фото 8, покупатися в чималому дерев’яному басейні з підігрітою водою. Звідти можна оглянути і кутову башту маєтку - фото 9, а потім вийти на балкон і оглянути травертинову терасу, на якій знаходився до знищення у 1955 році, мавзолей володаря Миньковецької держави (48°48'06.73"N. 27°06'32.84"E.).

Фото 9. Отроків. Башта маєтку Вл. Стадницького

Якщо зробити попереднє замовлення, то в одному із залів палацу можна за символічну плату поласувати традиційними отроківськими блюдами – борщем, варениками, мамалигою з сиром, випити холодного квасу чи компоту з сухофруктів.

Після невеликої перерви гостей поведуть до Притулівки. Спочатку гості пройдуть повз стіни з бійницями та невеличкими башточками, які оточують так званий «Форум» - більш як півгектарний майданчик, де проводили різноманітні збори та свята - фото 10.

Фото 10. Отроків. Башта Форуму

 

Фото 11. Арка до парку

 

Фото 12. Отроків. Вікна Верхньої гроти

 

Фото 13. Отроків. Верхня грота. «Старий монах»

Далі - до семиметрових кам’яних воріт, що вели у парк Бяловежа (48°48'00.93"N. 27°06'21.34"E.) - фото 11. Від воріт через старий кар’єр та по вузькій стежині попід кам’яним навісом потрапляємо до шановано в селі джерела (48°47'46.16"N. 27°06'15.79"E.) Нижче нього на схилі поміж грабів видніються три товстезні буки. Їх посадив особисто Ігнацій Мархоцький. Ще за хвилин п’ять між дерев, стежка раптом різко повертає вниз і веде вздовж ярка до тераси, яка створена з наймолодшого на планеті каменю травертину. Він легко піддається обробітку і давньоруські монахи, вирубали в ньому невеличку кімнату-церквочку та два тунелі: один до входу, інший до кінця тераси під потічок, що збігає від джерела. Ігнацій Мархоцький скористався цим і назвав об’єкт «Гротом сліз» (48°47'39.42"N. 27°05'56.81" E.) – фото 12-13. У гирлі ярка за його наказом збудували ще й штучний лабіринт – «Нижню гроту» (48°47 42. 09 N. 27°05`56.02" E.) – фото 14-16. Cьогодні це найкраще збережена і найдовша паркова печера Європи!

Фото 14. Притулівка. Нижня грота

 

Фото 15. Притулівка. Нижня грота. Залишки надбудови

 

Фото 16. Притулівка. В Нижній гроті

Звідси на північ всього 300 м до ставка (48°48'01.48" N. 27°06'04.83" E.) – фото 17. Але купання чи відпочинок біля нього варто перенести на годину пізніше. Саме стільки часу треба, щоб прогулятися повз оригінальні кам’яні мури та воротні стовпи вулицею Притулівки, оглянути триповерховий млин (48°48'35.05" N. 27°05'49.69" E.) - фото 18, давню церквy (48°48'27.15"N. 27°06'00.42" E.), цвинтар з різьбленими кам’яними хрестами і повернутися до підніжжя Отроківської Гори – фото 19.

Фото 17. Притулівка. Ставок

 

 Фото 18. Притулівка. Давній Млин

 

Фото 19. Притулівка. Отроківська гора

Покупавшись у ставку чи половивши рибку, наніжившись на шовковій травиці ставкового берега, зібравшись з силами, слід розпочинати довгий підйом. Втім, його вже не одне десятиліття щодня долають дітлахи Притулівки, йдучи до Отроківської школи. А колись – сюди спеціально їхали вельможі з різних куточків Поділля, щоб прогулятися алеями Бяловежі і Садів Притулії.

Фото 20. Ушицька долина біля Притулівки

Біля палацу гостей, якщо вони ще в силі і настрої, пригостять на дорогу вишнячком чи чимось міцнішим, а той, хто не забув замовити, повезе додому пахнючу хлібину, яку випечуть господині, доки група пізнаватиме славну минувшину рідного краю у глибокій долині Ушиці - фото 20.

Протяжність маршруту — 15 км.
Сезонність — теплі місяці року.
Доїжджати найкраще власною автівкою. Зі Львова без пересадки можна потрапити автобусом Львів-Могилів-Подільський, з Києва та Вінниці автобусами Київ-Кам’янець-Подільськицй, Вінниця-Дунаївці. Через пересічність місцевості маршрут – комбінований: між Миньківцями та Отроковом – слід переїжджати, від Отрокова до Притулівки та назад – переходити пішки. В такий спосіб можна справитися за світловий день. Якщо рухатися лише пішки, то маршрут можна зробити дводенним, залишившись на ніч у агрооселях Отрокова чи Притулівки (номера мобільних телефонів господарів - у Інтернеті).


 

 

 

Також читайте:

Увага, конкурс: «Подорожі Поділлям» - разом з «Київстар»

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Чотири музеї та один театр

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Прогулянка серед скульптур

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Елегії Поділля

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Таємниці сільських храмів

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Поділля в долях диваків і геніїв

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Петлюрівськими місцями Кам'янця

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Стежками Миньковецької держави

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Хмельницький у Проскурові - гетьман у місті свого імені

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Меджибіж - подорож до Середньовіччя