Хмельницький портал

Можливість знати більше.

Саме у Проскурові у березні 1919 року відбулося останнє засідання Директорії УНР у повному складі.

пн.27032017

Оновлено:03:04:49 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна Подорожі поділлям Петлюрівськими місцями Кам'янця

Петлюрівськими місцями Кам'янця

...Він вийшов із вагону: непримітний чоловік середніх літ у френчі. На нього чекали: біля колії вишикувалася чота українських вояків, неподалік стояла делегація містян. За тими, хто вітав, був вокзал, за вокзалом — Кам’янець-Подільський. Серце Поділля — непогана кандидатура на тимчасову столицю УНР. Було 10 червня 1919 р.

Кам’янець буде столицею все це спекотне літо — і лише коли холодні вітри гнатимуть бруківкою пале листя, Симон Петлюра покине місто. А потім Кам’янець надовго забуде про свій статус, що його він мав за часів УНР...
Пройдімося місцями столичного Кам'янця по Кам'янцю сучасному, всього лише райцентрівському. Перша споруда, котра пам’ятає столичні часи, - на вул. Пушкінській. Солідна будівля з куполом - колишня земська, а зараз міська лікарня (1864—1872, 26.585026,48.684373). 1916 р. тут працював хірургом Михайло Булгаков. У 1919 р. тут лікували воїнів УНР та ЗУНР, хворих на тиф.

 Колишня семінарія зараз — корпус ПДАТУ ( 26.580958, 48.686016)

 Якщо з лікарняного містечка спуститися на квартал на вул. Шевченка, на території Подільського аграрно-технічного університету побачимо червоний корпус з левами перед входом (вул. Шевченка, 13, 26.580958,48.686016). У колишній православній семінарії (1864 — 1865) в часи Директорії знаходилась Експедиція заготівель і державних паперів. Саме тут у серпні на обладнанні фірми «Карл Краузе» друкували українські гроші та облігації. А ще тут квартирувала сотня Зубка-Мокієвського, у складі якої був 21-річний козак Володимир Сосюра.

Кварталом нижче, на перетині вул. Шевченка й Пушкінської, знаходиться міський Будинок культури, колишній Пушкінський дім (1899—1901, 26.580357,48.683544) і театр. Верхівка Директорії бувала тут на спектаклях.

 В Пушкінському домі зараз Будинок культури ( 26.580357,48.683544)

 У споруді колишньої міської управи (1901, Соборна,1, 26.58229,48.679318, зараз коледж будівництва, архітектури і дизайну) в 1919 р. працювали Міністерство охорони здоров’я, військово-авіаційна школа, а під час епідемії чуми були госпітальні палати.

 Колишня міська управа ( 26.58229,48.679318)

 З протилежного боку — ЗОШ №8 (Шевченко, 24, 26.580681,48.679006), в минулому жіноча Маріїнська гімназія (1884). У 1919 р. в будівлі квартирував батальйон галицьких військ під командою сотника Байрака.

 В колишній Маріїнській гімназії зараш ЗОШ № 8 ( 26.580681,48.679006)

Вулиця Ю. Сіцинського, 2 (26.584866,48.671159). Перед нами чи не найголовніший будинок столичного Кам’янця: особняк поміщиці Осавулової (зараз дитячий тубдиспансер). Тут із серпня по листопад 1919 р. містилася резиденція Директорії, приймали офіційні делегації Великої Британії, Франції, США.

 

 

 В будинку поміщиці Осавулової уряд УНР приймав закордонних послів (26.584866,48.671159)

 

Восени 1919 р. на варті біля Високої Директорії довелося стояти козаку армії УНР Володимиру Сосюрі: «Ми ходили на варту до «високої директорії». (...) Мене, як недисциплінірованого, не ставили біля кабінету Петлюри, а все в його садку. Була осінь, і я «добре» стеріг Петлюру: полізу в сусідній садок та й їм собі груші».

 Станція юних техніків ( 26.583396,48.671259)

 У сусідній кам’яниці, яку займає Станція юних техніків (вул. Лесі Українки, 63, 26.583396,48.671259), у 1919 р. розміщувалася канцелярія Директорії.

 Банк біля мосту (1,2) — Тут було міністерство фінансів УНР (26.579147,48.678071)

 Біля Новопланівського мосту (1874) ошатну споруду за адресою Князів Коріатовичів, 1 (26.579147,48.678071) займає, як і сто років тому, банк. Що за банк без надійного сховку для грошей? Щоб влаштувати такий, будівничим довелося довбати у скельній породі підвали глибиною понад 10 м. Напевно, в них було зовсім порожньо, коли уряд УНР ухвалив рішення друкувати гроші в Кам’янці. У 1919 р. тут було Міністерство фінансів Директорії.

Тепер можна й до Старого міста. Як і в 1919 р., стоїть на Троїцькому майдані колишній готель «Бель В’ю» (1875, вул. Троїцька, 2,), де жили члени уряду. Розкішна сецесійна кам’яниця на Зарванській, 3 (26.575124,48.679435, Південно-Руський банк) віддана студентам коледжу культури і мистецтв, а у 1919 р. була Головною скарбницею України.

 Головна скарбниця — Колишня Головна скарбниця України породила кілька легенд (26.575124,48.679435)

 Біля красеня-коледжу озирніться. Бачите зелений купол кварталом нижче? Нам туди, на вул. Татарську, 9 (26.573943,48.679058). Петропавлівська мурована церква (XVI ст.) у 1919 р. стала автокефальною.

 Петропавлівська церква ( 26.573943,48.679058) — триконховий храм XVI ст.

 Піднявшись угору, праворуч побачимо корпус історичного факультету університету (вул. Татарська, 14). Колись у будівлі (1837—1841) містилася Перша російська чоловіча гімназія. В часи Директорії гімназисти мали незвичних сусідів: у корпусі розташувалося Міністерство народного господарства та праці й засідала Рада міністрів.
У будиноку канцелярії УПЦ МП в 1919 р. проживав диктатор ЗУНР Є. Петрушевич.

Ех, хоча б на мить побачити Вірменський ринок у 1919 році! Про ті часи нагадує меморіальна дошка на честь Симона Петлюри (скульптор Андрій Кліщ), встановлена у 2002 р. на будинку № 8 (цех швейної фабрики, колишній окружний суд, 26.57278,48.673575).

 До меморіальної дошки на честь С.Петлюри українські реконструктори принесли квіти.

Споруда дала прихисток Міністерству військових справ УНР. Тут генерали О.Осецький, М. Капустянський, М.Юнаков зустрічалися з полковниками Андрієм Мельником та Євгеном Коновальцем.

 

 З Вірменського ринку відправлялися солдати на фронт (26.57278,48.673575) 

 Тут Головний Отаман 31 серпня 1919 р. приймав парад військ, які вирушали на фронт.Отаману й помешкання виділили поруч — у губернаторському палаці (згорів у 1920 р.). Залишився лише один об’єкт, але який — знаменита Стара фортеця (26.564294,48.673462). Твердиню на початку ХХ ст. далеко не в найкращому стані віддали кінним підрозділам Української армії.

  Фортеця — З 2011 р. у Кам'янці пороходить військово-історичний фестиваль “Остання столиця”, присвячений подіям доби Директорії.

 

 Складність пішохідного маршруту: легкий

Сезонність: всесезонний.

Час на проходження маршруту: 3-4 години.  

 

Також читайте:

Увага, конкурс: «Подорожі Поділлям» - разом з «Київстар»

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Чотири музеї та один театр

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Прогулянка серед скульптур

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Елегії Поділля

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Таємниці сільських храмів

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Поділля в долях диваків і геніїв

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Петлюрівськими місцями Кам'янця

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Стежками Миньковецької держави

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Хмельницький у Проскурові - гетьман у місті свого імені

Конкурс «Подорожі Поділлям»: Меджибіж - подорож до Середньовіччя