Хмельницький портал

Можливість знати більше.

З часу першої письмової згадки у XV столітті до приєднання Поділля до складу Російської імперії у 1793 році Плоскирів (нині Хмельницький) був у юрисдикції польської корони. Виняток - з 1672 по 1699 рік, коли Поділля входило до складу турецької Османської імперії...

чт.27042017

Оновлено:12:22:29 PM

Ви не авторизовані.Зареєструватись ?

Back Ви тут: Головна Про місто Інформація Історичні статті Історичні аспекти зародження, розвитку і діяльності міського самоврядування міста Проскурова

Історія

Історичні аспекти зародження, розвитку і діяльності міського самоврядування міста Проскурова

В період 1870-1914 pp. основними сферами діяльності міської думи та її виконавчого органу - управи були: благоустрій міста та міське будівництво; контроль за санітарним станом міста; утримання адміністративних, судових і поліцейських установ; збирання податків з місцевого населення; розгляд дрібних та спірних справ купців і ремісників; нагляд за діяльністю учбових закладів, медичних установ, їх асигнування; сприяння розвитку торгівлі.

Таким чином, аналізуючи основні функції органів міського самоврядування, приходимо до висновку, що сфера діяльності міської думи та управи є досить різноманітною і охоплює, фактично, всі сторони життя міста.

Органи міського самоврядування міста намагались вирішити проблеми, пов'язані з благоустроєм Проскурова, його подальшою плановою забудовою. Для влади проблемою номер один в планах благоустрою міста довгий час були вулиці без твердого покриття, адже окрім трьох-чотирьох центральних вулиць, всі інші вулиці та провулки були не забруковані. Окрім того, всі вулиці від Бугу і аж до Купецької, були дуже засмічені. Будинки, ремісничі й купецькі лавки були побудовані безпланово, значна їх частина знаходилась в аварійному стані, багато вулиць перетворились у звалища відходів і нечистот. Не була вирішена проблема очищення питної води.

Досить часто для їх вирішення міська дума не мала достатніх фінансових ресурсів, заважали і внутрішні незгоди, непорозуміння і недовір'я між гласними думи. Інколи справи доходили до особистих звинувачень, і навіть судових розслідувань. Досить широкого розголосу набула справа гласного Проскурівської міської думи підполковника Григорія Ковалевського, що нею в 1894-1895 pp. зацікавився Сенат в Петербурзі. У листопаді 1894 р. гласний думи Ковалевський подав на розгляд членів думи заяву, в якій звинуватив заступника міського голови В.Пшонського "в неправомірних діях по службі, хабарах і підробках". Він звинувачував голову і його оточення в наступному: "в місті Проскурові Пшонський організував польсько-єврейське міське управління, дуже гнучке перед законом і совістю"; "міське управління по своїй дружбі і зв'язкам з адміністративною владою безкарно тероризує чесних людей"; заступник міського голови Пшонський без дозволу Думи самостійно змінює час виплати податків у міську казну; самостійно вирішує питання про оренду будинків у міських мешканців для потреб міста; "міська влада халатно віднеслася до своїх обов'язків, дозволивши місцевому єврейському населенню забудувати центр Проскурова біля православного собору своїми лавками, розташованими в безладі і хаотично"; "Пшонський різними методами покривав бувшого міського голову В.І. Івашкевича, звільненого з посади в 1894 р., і який знаходиться в даний час під слідством".


У відповідь на висунуті обвинувачення гласного думи Ковалевського 12 січня 1895 р. дума на своєму засіданні прийняла рішення по кожному пункту заяви, яке було видрукуване в "Петербургских ведомостях", у ньому стверджувалося: "звинувачення Ковалевським міського управління як польсько-єврейського, є образливим для вірнопідданих почуттів заступника голови Пшонського і членів міського управління, і не відповідає дійсності"; "міське управління рахує для себе образливим твердження Ковалевського в тому, що воно використовуючи дружбу з адміністративною владою (Проскурівським повітовим поліцейським управлінням), тероризує чесних людей"; час сплати податків змінювався за згодою членів Проскурівської думи; більшість єврейських лавок, розміщених біля православного собору, були побудовані близько сотні років тому, і гласні нинішньої міської управи до їх розміщення абсолютно ніякого відношення не мають; у відношенні бувшого міського голови Івашкевича нині ведеться судова справа і тому звинувачувати заступника міського голови Пшонського у захисті Івашкевича через відсутність доказів не представляється можливим.


Отже, Пшонський і його колеги фактично відвели від себе усі звинувачення, але "справа Ковалевського" на цьому не закінчилась. Вона мала подальше продовження і внесла ще більше непорозумінь й недовір'я в ділові відносини гласних думи і управи в Проскурові, розділивши думу на два ворогуючі табори.


Одні гласні підтримували Ковалевського, інші (Л. Деревоїд, колежський асесор Л. Клешевський, чиновники Н. Ясинський, Д. Букшнан) - Пшонського. Звичайно, взаємні обвинувачення між гласними думи не сприяли їх ефективній роботі. Слідство тривало декілька місяців, але судові розслідування фактично не внесли змін до складу гласних Проскурівської міської думи. Колежський асесор В. Івашкевич після розслідування справи Сенатом повернувся на посаду міського голови і продовжував провадити заходи щодо благоустрою міста.


За його сприяння була забрукована Церковна площа, але територія біля православного собору, де відбувалася торгівля продуктами харчування залишалась дуже забрудненою і в дощову погоду перетворювалась у непрохідну калюжу. Дума прийняла рішення про брукування території в 321 кв. сажень на кошти з міського резервного фонду в сумі 1476 крб. 60 коп. Дану суму передбачалось повернути в бюджет міста за рахунок прибутків з торгових місць на площі, які становили 300 крб. на рік. Таким чином, через 5 років сума повністю повернулася б в міський резервний фонд. Протягом 1899-1900 pp. міська площа була забрукована, але інші вулиці та провулки так і залишались без твердого покриття і потопали в бруді.


Загальний стан Проскурова на початку XX ст. не відповідав вимогам санітарних і будівельних норм. Новий голова думи Г. Лисенко, обраний на посаду в 1900 p., розпочав свою діяльність саме з заходів щодо подальшого благоустрою міста, адже ця проблема вимагала негайного вирішення. На той час в пресі з'являються статті щодо стану повітового міста Проскурова, в яких висвітлювалися всі недоліки. Стан міста досить реально був описаний в статті "Об антисанитарном состоянии города Проскурова" ("Киевское слово", №4937 від 04.10.1901). У відповідь на цю статтю і зауваження Подільського губернатора міська дума видала постанову №176, в якій розробила заходи по виправленню недоліків. Щорічно згідно з постановою думи №177 від 15.12.1901 p., починаючи з 1902 р. на очистку міста виділялись кошти в сумі 500 крб. За ці кошти проводилась очистка всіх забруднених вулиць, площ під наглядом спеціальної комісії думи. Міська дума взяла під свій контроль споживанням води з криниць, розробила заходи для оздоровлення місцевості прилеглої до річок Плоска і Буг. Дума за досить короткий термін за рахунок податків, зібраних з населення, змогла виділити певну суму на замощення деяких вулиць, а також для ремонту декількох шляхів, що вели в місто, витративши на це 18000 крб.


Хоча дума і проводила певні заходи в плані благоустрою міста, проте не завжди в повній мірі виконувала свої обов'язки. Так, у червні 1904 р. Київський, Волинський і Подільський генерал-губернатор, проїжджаючи через Поділля, висловив своє незадоволення санітарним станом міст і сіл губернії, в т.ч. Проскурова, стверджуючи що при "відвідуванні міст і містечок ввіреного моєму управлінню краю я не міг не звернути уваги на незадовільне облаштування таких, при повному порушенні будівельних і санітарних правил". Генерал-губернатор надіслав ряд циркулярів Подільському губернатору про необхідність складення плану "по оздоровленню і благоустрою ввірених їх управлінню міст і містечок". Підготовлений Подільським губернатором план комплексних заходів був досить масштабним і зводився до наступного: проведення робіт щодо благоустрою вулиць, площ, дворів в містах та містечках згідно відповідних вимог будівельних норм; міським думам необхідно розробити і впровадити заходи щодо будівництва та ремонту доріг; поліцейські органи зобов'язані встановити контроль за виконанням громадянами постанов думи і дотриманням будівельних та санітарних норм; в Проскурів та інші міста губернії направити технічних спеціалістів для консультацій та виправлення помилок у плані благоустрою міст.


Такий комплексний підхід до вирішення проблем благоустрою міста дав певні позитивні результати. Протягом 1905-1909 pp. міська дума збільшує асигнування на міське будівництво та очищення Проскурова. В березні 1910 р. міська дума об'явила конкурс на створення проекту електричного освітлення вулиць міста. За підсумками конкурсу, Проскурівська управа з дозволу Подільського губернатора заключила договір з переможцем цього конкурсу "Торговим домом Електа" інженера Е. Рабіновича: Проскурівська управа надає Рабиновичу виключне право на проведення електрики в місті терміном на 12 років; Рабінович міняє всі встановлені раніше гасово-жарові ліхтарі в кількості 56 штук на стільки ж дугово-електричних; за освітлення вулиць місто платить Рабіновичу по 4 коп. за годину горіння одного ліхтаря, а за освітлення міських установ - по 2 коп. за 100 годин; Рабінович зобов'язується безкоштовно відпускати енергію для освітлення міської бібліотеки ім. О. Пушкіна у вечірні години.


Таким чином, інженер Е. Рабінович уже в серпні 1911 р. створив систему електроосвітлення в Проскурові, яка фактично без перебою працювала до 1917 р. Проскурівська міська дума постійно передбачала в бюджеті кошти на покриття витрат пов'язаних з електричним освітленням міста. Значні матеріальні затрати виправдали себе, в місті значно покращилася ситуація в плані правопорядку. Так, за статистичними даними в 1913 р. в порівнянні з 1909 p., зменшилась в 1,5 рази кількість розкрадань, грабежів, розбоїв; в 2-дрібного, хуліганства. Отже, з введенням в дію електромереж відбулись позитивні зміни в Проскурові щодо благоустрою та охорони правопорядку.


Безпосередньо до функцій думи належала організація учбових закладів різного рівня, асигнування коштів на розвиток існуючих закладів і фінансування будівництва нових, нагляд за їх діяльністю. Незважаючи на те, що на рубежі ХІХ-ХХ ст. місто нараховувало всього близько 23000 жителів [18, арк.7], було досить багато різноманітних навчальних закладів: декілька початкових шкіл, державні і приватні гімназії, прогімназія, реальне училище тощо. Початковою освітою займалися церковнопарафіяльні школи.


У січні 1880 р. відбулися перші вибори до міської думи згідно "міської реформи 1870 року". Гласні думи не тільки займалися учбовими закладами, щорічно виділяючи кошти на їх підтриманні на належному рівні, але й проводили заходи щодо підвищення загальноосвітнього рівня населення міста. Міська дума виділяла кошти з міського бюджету на видання художньої літератури для міських бібліотек, на друкування підручників для гімназій та училищ. На утриманні Проскурівської міської думи знаходились міські читальні, бібліотеки, музей, картинна галерея по вул. Александрівській та інші культурно-освітні установи.


Міська дума також вирішувала питання щодо виділення земель та будівель для організації нових навчальних закладів. Так, у червні 1896 р. дума надала земельний наділ в розмірі 930 кв. сажнів духовному відомству для облаштування однокласної церковнопарафіяльної школи безкоштовно. І це не поодинокий випадок, вже в 1899 р. вона на своєму засіданні розглядала справу про виділення коштів на будівництво нового приміщення Проскурівського міського двохкласного училища. Необхідні кошти планувалось виділити з резервного фонду. Розглянувши заяву штатного смотрителя Проскурівського міського училища (від 30.03.1899 р.) про те, що приміщення училища не відповідає ніяким нормам, дуже незручне і тісне, дума виділила 14000 крб. на будівництво нового приміщення замість 560 крб., що виділялись нею щорічно на утримання старого, побудованого ще в 1869 р. будинку.


Вже у 1901 р. нове приміщення училища було побудоване. Голова Проскурівської міської думи П. Дорошкевич та члени міської управи Н. Сікора і Я. Чекирда в присутності директора міського училища Н. Кузнецова оглянули нове приміщення. 27 листопада 1909 р. училище відвідав окружний архітектор Київського учбового округу Ф. Олтаржевський, який залишився задоволений рівнем цього закладу в плані архітектури та благоустрою.


Міська дума приділяла належну увагу освіті, постійно збільшуючи витрати коштів на подальший розвиток закладів освіти. Так, на утримання міських шкіл дума виділила в 1912 р. - 2760 крб.; 1913-4592 крб.; 1914-11200 крб. А витрати на загальні заходи щодо розповсюдження освіти серед міського населення, на утримання суспільних бібліотек, читалень, музеїв, картинної галереї, на видання книг і підручників складали в 1912 р. - 700; 1913 р. - 750; 1914 р. - 820 руб. Всього витрати думи на навчально-освітні заклади міста становили в 1912 р.-11058; 1913р.- 14167; 1914 р.-19327 крб. Отже, значна частина міського резервного фонду виділялась міською думою на підвищення рівня освіти населення Проскурова.


Поза увагою міської думи та її виконавчого органу-управи, не залишалась і така сторона життя міста, як санітарний стан та рівень медичного обслуговування населення. Саме в цьому відношенні Проскурів час від часу знаходився у важкому, а деколи майже в катастрофічному становищі. Порушення всіх санітарних норм, відсутність постійного медичного контролю над якістю води та продуктів харчування ставали причиною виникнення загрози холери в 1871, 1875, 1884, 1892, 1894 і 1897 pp. До відання міської думи входив нагляд за санітарним станом міста. Подільський губернатор В. Батюшков надіслав думі 13 березня 1885 р. циркуляр "О мерах предупреждения и пресечения холерной эпидемии", у відповідь на який міська дума прийняла постанови, в яких суворо заборонялася торгівля неякісними овочами, фруктами та іншими продуктами, вводилася заборона на різні народні зібрання і гуляння під час епідемії. Думою був встановлений контроль за чистотою колодязів і джерел, все місто поділено на санітарні зони, над якими здійснювався окремий контроль. Про кожний окремий випадок хвороби, населення було зобов'язане терміново повідомляти поліції чи санітарному попечителю. Було заборонено збиратися на проводи чи поминки померлих від холери. Щоб запобігти поширенню епідемії, була запроваджена обов'язкова дезінфекція одягу та приміщень. Такими попереджувально-профілактичними заходами влада міста Проскурова намагалась завчасно вирішити дану проблему.


Пункти профілактичного огляду населення та лікарні для хворих холерою досить ефективно діяли в 1884-1885 pp. в Проскурові. Проте загальний незадовільний санітарний стан міста часто був причиною циклічного повторення загрози холери через кожні 8-10 років. Так, вже влітку 1892 р. проблема епідемії знову вимагала негайних та рішучих дій від думи та управи. За розпорядженням голови думи Івашкевича терміново була очищена базарна площа і проведена обов'язкова дезінфекція. Базар, який знаходився на невеликій ділянці землі і був дуже забруднений, перенесли на окраїну міста під станцію Гречани. Протягом трьох днів було проведено очищення дворів, вулиць, площ, канав. Завдяки оперативним діям міської думи підчас виникнення нової загрози епідемії холери вже в 1903-1904 pp. жертв серед населення Проскурова не було. Хоча небезпека епідемій виникала і в наступні роки, але до початку Першої світової війни вона не набувала загрозливих масштабів.


Проскурівська міська дума щорічно виділяла значні кошти на утримання лікарського персоналу і ветеринарної служби, відкриття нових медичних пунктів, лазаретів, лікарень тощо, на утримання установ Суспільної опіки бідняків і жебраків, на допомогу благодійним товариствам та установам.
Міська дума вирішувала питання щодо піднайому приватних будинків під лазарети і пункти профілактичного огляду населення. Подібна практика асигнування медичних установ була поширена на той час. Вже на початку XX ст. дума збільшує суми на медичне обслуговування населення і санітарний контроль Проскурова, тільки на утримання лікарів з міського бюджету було виділено в 1912 р. - 535 крб.; 1913 р. - 535 крб.; 1914 р. - 600 крб. Голова міської думи П.Дорошкевич значно збільшив суму витрат на попереджувальні заходи щодо виникнення епідемії холери, збільшивши їх з 300 до 1500 крб. Ефективно діє в цей період і санітарно-ветеринарна служба, яка поповнила міський бюджет у 1912 р. — на 345 крб., 1913 р. -425 крб., 1914 р. -429 крб. Турбувались міська дума та управа про бідняків, на їх утримання виділялось в 1912 р. -1394 крб.; 1913 р. - 2000 крб.; 1914 р. - 2800 крб.


Отже, перед початком Першої світової війни рівень медичного обслуговування населення Проскурова значно зріс, збільшилась кількість лікарень, лазаретів, аптек, підвищився професійний рівень лікарського персоналу, налагоджена система санітарного контролю за станом води і продуктів харчування на усіх базарах міста. Міська дума розробила систему заходів по попередженню виникнення вогнищ епідемій, контролювала виконання "Санітарного статуту". Досить значну увагу у своїй діяльності міська дума приділяла сфері фінансів, а саме розгляду бюджету міста, статей прибутків та видатків, що дає нам досить чітке уявлення про пріоритетні напрямки діяльності органів міського самоуправління міста Проскурова. За Міським положенням від 16 червня 1870 р. дума отримала право вільно розпоряджатися резервним міським фондом і планувати бюджет на свої потреби. До функцій думи в плані фінансів належали: асигнування коштів на утримання адміністративних установ: міської управи, канцелярії міської думи та ін.; піднайом і утримання приміщень міського Суспільного управління та урядових установ; утримання Сирітського суду та установ Суспільної опіки бідняків і жебраків; робити оціночний збір з нерухомого майна, який складав 10% доходів всіх міщан; проводити збір з торгівлі і промислів, з міських споруд і підприємств; стягувати різні податки - аукціонний продаж рухомого і нерухомого майна, нотаріальні акти тощо.


Значно поповнювали резервний міський фонд штрафи, пеня, повернення місту витрат по розміщенню військових підрозділів та інше. Але основним джерелом прибутків думи та управи були продаж міських земель та будівель жителям Проскурова у приватну власність. Так, на засіданнях думи щорічно розглядалися справи "Об отчуждении городской земли местным жителям". Так, в 1879 р. було продано 4 земельні наділи міщанам, в 1887-8, 1891 - 5, 1895 - 7. Продаж земель, а також надання в оренду міських орних та сільськогосподарських угідь приносив органам міського самоврядування щорічний постійний досить значний прибуток.


Але фінансові витрати думи дійсно були великими: 8000 крб. - на очищення та покриття вулиць та провулків міста; 18000 крб. - на будівництво мостових, асфальтування міських площ та на інші заходи щодо "приведення повітового міста Проскурова в належний санітарний стан". Значні фінансові вливання досить швидко дали позитивні результати, хоча і призвели до різкого зменшення резервного міського фонду.


Фактично, вже на початку XX ст. майже повністю змінилось обличчя Проскурова. Місто розширило свої межі, стало більш впорядковане і чисте. Значна частина вулиць та міські площі були заасфальтовані, впорядковані та розбудовані набережні, відремонтована більшість мостів через річку Плоска. Центральні вулиці, площі, бульвари та сквери були освітлені електричними та жаровими ліхтарями. На підтримання Проскурова в такому стані, дума щорічно виділяла значні суми, які поступово та неухильно зростали. Прослідкувати дану тенденцію можливо по "журналах кошторису доходів і витрат Проскурівської міської думи за 1912,1913 і 1914 роки". Всього на благоустрій дума витратила в 1912 р. - 12220 крб., 1913 - 16113 крб., 1914-19227 крб.


Крім пріоритетних напрямків вкладання коштів, дума та управа щорічно витрачали гроші на утримання міської поліції, так, в 1912 р. - 14865 крб.; 1913 - 15000 крб.; 1914 - 15000 крб. Дума також виділяла додаткові кошти на утримання приміщень, на провіант, амуніцію та озброєння. Виділялися кошти на утримання пожежних команд. Значна частина бюджету відводилась на так звану військову квартирну повинність, тобто на "піднайом квартир для приїзжаючих у справах служби генералів і офіцерів; піднайом приміщень для військ, на їх опалення, освітлення, ремонт та інші госпвитрати". На ці потреби дума витратила в 1912 р. -5069 крб., в 1913-8146 крб., в 1914 — 9258 крб. Окремими статтями йшли щорічні витрати на утримання особового складу управи - міського голови і двох членів управи, на діяльність яких виділялось відповідно 2400 крб. і 1800 крб. Певні суми дума виділяла на утримання міського архітектора, техніка, базарних і міських смотрителів, інших спеціалістів. Витрати в 1912-1914 pp. на комунальне господарство становили в 1912 р.-15427 крб., 1913-15386 крб., 1914 - 20549 крб.
Завдяки тісній та ефективній співпраці Проскурівської міської думи та її виконавчого органу - міської управи і громадськості в період 1870-1914 pp. відбулися значні зміни в усіх сферах життя міста.

УДК 94(477.43-25)"18-19": 352.07

Подано із скороченнями, за текстом збірки "Місто Хмельницький в контексті історії України. Матеріали наукової конференції, присвяченої встановленню дати "1431 рік" датою найдавнішої згадки про Хмельницький в історичних документах". Хм., К.-П., 2006.